Ці
слова про учасників ансамблю «Оберіг», працівників Новомощаницької
загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Здолбунівського району. Керівник
колективу, директор школи Козік Світлана Михайлівна розповідає, що їхній співочий
гурт відрізняється від інших тим, що виконує лише авторські пісні. А авторами
творів є учасники ансамблю, вчителі молодших класів – Раїса Сергіївна Броякова,
пише вірші, А Василь Миколайович Капітула – музику. У їхньому творчому доробку декілька десятків різних за
стилем пісень таких, як «Чебреці», «Синові в дорогу», «Нова Мощаниця»,
Безсмертники», «Не залишай села», «Криниця», «Пшениці квітують» та інші. Раїса
Сергіївна зазначає, що поштовхом для написання віршів може стати незвичайна
травинка в полі, ключ журавлів в небі, криниця на краю села, щирі люди, що
живуть поруч.
Мабуть,
немає людини, яка б лишилася байдужою до
їхніх мелодійних пісень, що бентежать
душу, а серце наповнюють почуттям смутку, радості та любові.
У них
любов до України, рідної природи, села, батьків, захоплення історією краю. У
репертуарі ансамблю «Пісня про Нечая», «Благослови нам, Боже, Україну»,
«Яблуневий цвіт», «Нова Мощаниця – село на Збитинці», що є своєрідним гімном
рідного села.
Послухавши
пісні у виконанні ансамблю «Оберіг», весь навколишній світ, який ще з ранку
здавався сірим і невиразним, раптом стане чарівним і казковим.
І коли
відбудуться такі дивовижні зміни в душі кожного з нас, коли в наших серцях
звучатиме добра пісня – тільки тоді ми зможемо змінити на краще весь
навколишній світ.
Хвала
борцям
І
Благослови нам, Боже,
Україну!
Ліси і ріки, гори і поля,
І над водою схилену
калину
І кожен сущий в ній хай
промовля.
П-в
Хвала борцям, хвала,
Героям слава!
Нам воля дорога і золота
Хай незалежна розквіта
держава
На многії і многії літа.
Благослови нам, Боже, всю родину.
Нехай живе в ній злагода й кохання,
Хай посміхнеться донечці і сину
Щаслива мати у ясне світання.
П-в
Хвала борцям, хвала,
Героям слава!
Нам воля дорога і золота.
Хай незалежна розквіта
держава
На многії і многії літа.
Благослови, Всевишній, рідну мову,
Щоб через неї чварів не було ,
Щоб не забули пісню колискову,
Не залишили життєдайне джерело.
П-в
П-в
Усяка ніч кінчається світанням
І сонце перший промінь посила
І думка чиста про любов-кохання
Нечутно лине з міста до села.
ІІ
Там мама спочиває вічним сном,
Над нею дзвін виспівує провідний.
Самотність бродить мовчазним садом,
А дім чека, що хто ще прийде рідний.
Приспів
Не залишай села, не залишай,
Щоб мамина могила не запала,
Щоб саду твого не згорів розмай,
А рідна хата пусткою не стала.
ІІІ
Щоб стежка до криниці через сад
Не заросла бур’яном-кропивою.
Частіш ходи із маминим відром
За чистою досвітньою водою.
ІV
Нехай родина сяде за столом
І відпочинуть працьовиті руки,
Щоб пісня не змовкала над селом
Хай в нім ростуть діти і онуки.
Яблуневий цвіт
Яблуні розквітли білим шумовинням
І дівоча врода квітне навесні.
Вийди у садочок, як стемніє нині,
Слухать соловейка співи голосні.
Соловей щебече з вечора до ранку,
А зозуля вранці голос подає,
Будем зустрічати росяні світанки,
Щоб раділо серце і твоє й моє.
Все в житті буває:
Вітер цвіт зриває,
Приморозки палять зелененький гай,
Хай тебе розлука наша не лякає
Завтра на світанку в військо
проводжай.
Пам’ятай, дівчино, пісню солов’їну
Хай тебе бентежить вітер весняний.
Іду боронити рідну Україну
Бережи віночок яблуневий свій.
Волинь
Де б не був ти, а сюди прилинь
У благословенний Богом край.
В чарівну, заквітчану Волинь,
Де озера, ріки і зелений гай
Приспів
Ти прилинь, ти прилинь, ти прилинь
В чарівну, заквітчану Волинь
Роси діамантами навкруг,
Чи поля зимові білі-білі
Стріне там тебе найкращий друг
І дівчата-волинянки милі
Привіта тебе твоє село,
Вікнами всміхнеться рідна хата,
З посивілим пасмом над чолом
Сліз не зможе стримать добра мати
Льон цвіте, мов море голубе,
Не змовка над ним співучий птах
І кохання не мине тебе,
Вимріяне у чарівних снігах
Де б не був, а сюди прилинь,
Де в саду схилився кущ калини
В рідну і заквітчану Волинь,
Чарівний куточок України
Немає коментарів:
Дописати коментар